Мої сторінки в соціальних мережах

Новини
20.04.2018

U-19. «Ворскла» не мала проблем з київським «Арсеналом» (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Матч першості України з футболу серед 19-річних завершився перемогою полтавців.

Детальніше>>
18.04.2018

100-річчя Олеся Гончара: спецпогашення поштового конверту у Полтаві (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Конверт із зображенням відомого письменника вже можна придбати у відділеннях зв’язку країни.

Детальніше>>
17.04.2018

Відкриття міні-скульптури Енея у Полтаві: як це було (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Нова родзинка міста зроблена з бронзи.

Детальніше>>
Всі новини

Історія полтавської розвідниці, яка діяла у німецькому тилу

Леніза Бугорська, якій у 1941 році виповнилося 17 років, під час Другої світової війни встановлювала зв'язок з полтавськими партизанами та передавала дані про окуповані міста Полтава та Лубни, а також Миргородський район.

 

 

Батьки дівчини були уродженцями російського Курська (саме там 7 листопада 1924 року народилася майбутня розвідниця – прим. автора), але перед війною переїхали до Чорнух (за іншими архівними даними Комітету Державної безпеки СРСР, які датовані 1975 роком, дівчина до війни проживала у Полтаві – прим. автора). Саме тут Леніза закінчила школу, у якій навчалася з 1936 по 1941 рік.

 

«У жовтні 1941 року була завербована НКВС УРСР у якості кур’єра – зв’язківця для відновлення зв’язку з партизанськими загонами, що діяли у тилу противника на тимчасово окупованій території Полтавської області.

По завданням два рази направлялася через лінію фронту у районі міста Ізюм Харківської області у тил противника, де знаходилася з 13 жовтня по листопад 1941 року і з 28 грудня 1941 року до весни 1942 року», - йдеться у особистій справі розвідниці №217807, яка зараз зберігається у архівах».

 

От що писала сама Бугорська (мала псевдонім «Галя») про свою подорож до Полтави наприкінці 1941 року.

 

«На вулицях міста розвішені листівки, які призивають населення боротися з партизанським рухом, що боротьба марна та нічого не дасть, це не 1918-1919 р.

Всюди розвішені портрети Гітлера. Був випадок, коли хтось вночі вимазав його дьогтем.

Працюють два кінотеатри, де демонструються розпусні стрічки. Функціонує церква, у якій Петро І дав клятву.

…Багато комсомольців повіддавали комсомольські квитки, деякі вступили у молодіжну фашистку організацію. 29.10.1941 вийшовши з Полтави, у якій пробула 2 дні, взяла напрям Зінькова».

 

Незважаючи на короткий період перебування у обласному центрі Полтавщини, дівчина зуміла у своїй доповіді керівництву детально розповісти про життя Полтави перших місяців війни.

 

«…з війська противника можна було спостерігати у більшості літній склад. Льотчики мешкають по вулиці Дзержинського у колишньому гуртожитку партшколи Полтавського облкому партії.

Аеродром противника розташований там же, де був наш. Проходячи повз нього мені довелося побачити літаки у кількості 30-35 штук, в основному винищувачі.

Великий військовий штаб знаходиться у будівлі облради депутатів. Ще один – у будівлі управління НКВС. У будівлі школи №26 (по вул. Дзержинського) знаходиться гуртожиток солдат

Ні хліба, ні інших продуктів немає у продажі, на базарі проходить обмін продуктів. Якщо знаходять масло чи інші продукти – німці їх забирають».

 

Після виконання завдань була нагороджена Орденом Червоної зірки (18 травня 1942 року) та «Партизану Вітчизняної війни І степеня» (1 липня 1943 року).  Після підготовки 23 квітня 1943 року у складі оперативної групи «Прапор» була відправлена до Західної України. Мета - укоренитися в підпілля ОУН. В кінці 1944 року зв'язок з «Галею» несподівано обірвався під час 8-го за ліком завдання.

 

Лише у 1986 році стало відома її доля – Лениза Бугорська та її провідник Трофим Іванчук страчені у 1944 році в лісі с. Балашівка хутір Антолін після того, як були «розкриті».

 

Олег ДУБИНА,

doa.in.ua

За матеріалами Галузевого державного архіву Служби безпеки України

Loading...

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Надіслати запитання
Ваше ім'я

Invalid Input
Email

Invalid Input
Ваше повідомлення

Invalid Input
Останнє з блогу
25.03.2018

Сталін, війна та розповіді: про що писала найвідоміша газета Кобеляк 74 роки тому

Кобеляцький «Колос», який наступного року відзначатиме сторіччя з дня заснування, у 1944 році мав назву «Переможець».

Детальніше>>
25.02.2018

80 років пам’яті: історія кобеляцького священика – агента НКВС

Боротьба більшовиків проти церкви могла поставити хрест на житті кобеляччанина Олександра Виноградова, але сталося дещо по-іншому.

Детальніше>>
Читати блог