Мої сторінки в соціальних мережах

Новини
08.07.2020

«Ми впевнені у тому, що зможемо виграти Кубок», - півзахисник «Ворскли»

Бразильський легіонер полтавців Луїзао розповів про свої очікування від сьогоднішнього матчу.

Детальніше>>
07.07.2020

«Динамо» - «Ворскла»: анонс фіналу Кубка України – 2020

На харківському «Металісті» гранд вітчизняного футболу посперечається за трофей з головною несподіванкою турніру.

Детальніше>>
04.07.2020

Найтитулованіший футзальний клуб Полтавщини припиняє існування

Керівництво «ПЗМС» вирішило розпустити команду.

Детальніше>>
Всі новини

2017: рік історії (+ФОТОРЕПОРТАЖ)

За лічені години до закінчення чергового року життя настав час підвести його підсумки.

 

 

На його початку я мав багато планів, які хотілося реалізувати, але у підсумку найголовніше так і не вдалося перевтілити на реальну справу. Наприклад, заявку на отримання акредитації для висвітлення Євробачення – 2017 відхилили, а відповідь стосовно акредитації на ЧС з хокею (дивізіон 1 – група «А») через «особливості» його проведення так і не надійшла.

 

Це ніби й поразки, однак вони, на щастя, не відіграли вирішальну роль у цьому році (хоча у майбутньому слід робити все, щоб працювати на подіях такого масштабу). Все завдяки працівникам Служби безпеки України.

 

Ні, нічого кримінального я не накоїв:) Просто завдяки прес-секретарю УСБУ в Полтавській області Олексію Скрильнику та адміністратору інформаційно-довідкової зали сектору архівного забезпечення УСБУ в Полтавській області Олені Євдокімовій вдалося після десятиліття простою зрушити з мертвої точки питання історії, яке тривалий час турбувало. Мова йде про історію життя мого рідного міста Кобеляки під час німецької окупації 1941-1943 років. Одна цікава архівна історія перевтілилася на цілий авторський проект на сайті ВПолтаві.інфо, який однозначно матиме продовження у 2018 році.

 

Також цьогоріч моя фотографія потрапила до головної фотовиставки газети «День». З другої спроби.

 

Загалом же за останні 365 днів вистачало багато цікавих зйомок та таких же фотомиттєвостей. Але постійно хочеться чогось більшого:)

 

Жалкувати не має про що. Вдавалося далеко не все. Значить так треба було. Треба терпіти, працювати, працювати та ще раз працювати…Іншого виходу немає.

 

У новому році бажаю всім Вам терпіння та удачі. А також міцного здоров’я, тому що без нього ніяк. Бережіть себе та любіть один одного.

 

І на останок кращі авторські світлини тих подій, на яких мені вдалося працювати у 2017 році. Приємного перегляду!

 

P.S. Готовий до співпраці стосовно фото (продаж), однак лише на взаємно вигідних умовах. Тому текст типу «скинь мені всі фото» навіть не читаю:)

 

 

Олег ДУБИНА

Loading...

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Надіслати запитання
Ваше ім'я

Invalid Input
Email

Invalid Input
Ваше повідомлення

Invalid Input
Останнє з блогу
26.04.2020

«До роботи відносився чесно…»: історія розстріляного вчителя з Кобеляк

Василь Худенко більше 20 років пропрацював на викладацькій роботі, яка, щоправда, не змогла врятувати його під час сталінських репресій.

Детальніше>>
18.10.2019

Напідпитку на Захід: історія резонансного дезертирства полтавця 60 років тому

Євгеній Данченко на свій день народження не розрахував випиту з друзями норму алкоголю, а згодом попросив в англійців політичний притулок. 

Детальніше>>
Читати блог