Мої сторінки в соціальних мережах

Новини
19.09.2021

Дефлімпійська збірна України під Полтавою розгромила Італію (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Підопічні Віктора Козіна у Нижніх Млинах досить впевнено переграли команду Squadra Azzurra.

Детальніше>>
12.09.2021

Вечір нервів: «Ворскла» та «Десна» розписали гольову нічию (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Команда Юрія Максимова через власні помилки втратила важливі три очки.

Детальніше>>
11.09.2021

«Полтава» не змогла перемогти «Вовчанськ» (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Полтавці лише на останніх хвилинах зустрічі зуміли врятувати нічию.

Детальніше>>
Всі новини

EURO 2012. Погляд в історію

Рік тому у Львові розпочався український етап європейського футбольного фестивалю та … нова частина мого життя.

 

 

 

Рівно 365 днів тому у столиці Галичини Львові у матчі EURO 2012 схрестили свої шпаги збірні Німеччини та Португалії. Матч був особливим по двох причинах: це була перша гра української частини європейської першості та перший мій матч у якості фотокореспондента на турнірі.

 

З того часу, коли я на свою електронну скриньку отримав бажану UEFA EURO 2012™ Accreditation Request CONFIRMED вже пройшло три місяці, але переживав я напевно більше.

 

Зараз я можу спокійно переосмислити той час, і можу з впевненістю сказати, що нервування було не через те, що можливо техніка не відповідала рівню змагань (це твердження зараз виглядає нісенітницею, а тоді було все навпаки). Все було набагато простіше: я просто боявся щось не так зробити. Це виглядає зараз смішно, але коли я вперше став на газон «Арени Львів» у мене було таке відчуття, що я зараз скрізь землю провалюся. Наскільки все було прекрасно та чудово (вболівальники, стадіон, атмосфера), що аж дух перехоплювало.

 

Взагалі Львів є містом неймовірної краси та історії. Певним чином це передалося і футбольній арені, яка зараз на жаль переживає не найкращі свої часи. А рік тому ніхто взагалі не замислювався про майбутнє стадіону. Іменний стілець під номером 34 я знайшов досить швидко. Було насправді незвично сидіти поряд з поля після «стоячого» футболу у Полтаві.

 

Вперше в житті я працював в режимі online (закачував фото на ноут, швидко обробляв та надсилав після гри роботодавцю). Швидкий інтернет на стадіоні повноцінно дозволяв це робити. Не скоро забудеться і «забіг» за кращі місця при фотографуванні команд. Загалом було весело)))

 

Після стартового свистка головного арбітра матчу мандраж у душі в одну мить змінився душевним підняттям, який не можна передати словами. Всі проблеми відійшли на другий план, а на верхню сходинку стало футбольне свято. Маю надію, що я буду висвітлювати ще не один міжнародний турнір, але точно знаю, що відчуттів, подібних до EURO 2012, я вже ніколи не відчую.

 

Це історія, яка назавжди викарбувалася в душі.

 

Олег ДУБИНА

Loading...

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Надіслати запитання
Ваше ім'я

Invalid Input
Email

Invalid Input
Ваше повідомлення

Invalid Input
Останнє з блогу
14.09.2021

Полонені, жах та підірваний міст: як 80 років тому німецькі війська захопили Кобеляки

15 вересня 1941 року військові частини німецької армії захопили районний центр Кобеляцького району.

Детальніше>>
30.12.2020

2020: рік випробувань та COVID-19 (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Якщо у січні всі сподівалися на хороший рік, то ближче до кінця грудня мріяли лише про швидке його закінчення.

Детальніше>>
Читати блог