Мої сторінки в соціальних мережах

Новини
28.07.2022

Від квітів до марки: як у Полтаві вперше відзначили День Української державності (ФОТО)

28 липня 2022 року Україна вперше відзначає нове державне свято — День української державності.

Детальніше>>
21.07.2022

"Ворскла" - "АІК": онлайн-трансляція матчу Ліги конференцій

Команда Віктора Скрипника вперше за рік зіграє офіційний матч.

Детальніше>>
30.12.2021

2021: в об’єктиві полтавські журналісти

Рік для працівників ЗМІ регіону вийшов далеко не легким.

Детальніше>>
Всі новини

Реанімація по-українськи

Пам'ятаєте свої відчуття після першого матчу «жовто-блакитних» з англійцями у відборі до чемпіонату світу 2014 року?

 

А після Чорногорії? Протилежні чи не так? 2013 рік не віщував нічого доброго для нашої команди. Розібрана збірна після численних тренерських перестановок не могла конкурувати ні з Англією, ні з сусідами — поляками, ні навіть з чорногорцями. Фактично двері потягу під назвою «Бразилія-2014» могли зачинитися ще у 2012-му.

 

 

Прихід на тренерський місток ще одного представника «динамівської» школи більшості українців позитиву не додав. Прогнозувався черговий провал, але одна людина була іншої думки.

 

Футбол як життя

 

Київське «Динамо» зразка 1974/75 років було однією з найсильніших команд на континенті. Трошкін, Решко, Рудаков, Онищенко, Зуєв, Коньков, Колотов, Буряк,Слободян та Блохін були частиною футбольного механізму, головував яким великий Лобановський разом з Базилевичем. Знайшлося в цій команді місце і Михайлу Фоменку.

 

Той сезон став золотим для футболістів. До свого сьомого чемпіонського титулу СРСР клуб додав Кубок володарів Кубків та Суперкубок UEFA.  Фоменко у якості захисника відіграв в усіх важливих матчах, ставши улюбленцем публіки. Саме в Києві майбутній тренер збірної України став відомим футболістом, загалом зігравши у складі «Динамо» 173 матчі, а у футболці головної збірної СРСР 24 гри.

 

Футбольні спеціалісти відзивалися про Фоменка як про дуже рухливого та сміливого центрального захисника, який був повноправним господарем штрафної площі.

 

Тренер як професія

 

За тридцятилітній досвід тренерської роботи Михайло Фоменко здобув «лише» одне вітчизняне чемпіонство (1992) та Кубок України (1993). Такий невеличкий список звісно не додавав позитиву вболівальників в день оголошення спеціаліста новим тренером збірної, однак все ж таки позитивних відгуків також вистачало. Як не як «свій». Його головний конкурент — англієць Гаррі Реднап в останній день (!) відмовився від посади тренера нашої збірної, на посаді якої міг заробити за його словами «неймовірно величезні» гроші. За чутками мова йшла про 10 мільйонів доларів.

 

Воскресіння по-українськи

 

Хороший тренер — це в першу чергу хороший психолог.  Наша країна дала світові не одного хорошого футболіста, а ось спеціалістів, які могли розуміти і футбольні деталі, і специфіку кожного спортсмена та й з усього наведеного зліпити міцну команду було на порядок менше.  Найвідоміший з них — це звісно Валерій Васильович Лобановський, якого всі добре знають та якого по справжньому боялися у спортивному світі.

 

Перша гра з Англією на «Вемблі» подарувала надію. Але пішов Блохін, змінилися настрої у збірній — і команда посипалася. Несподівана нічия з Молдовою  та взагалі незрозуміла поразка від Чорногорії в рідних стінках 0:1 у підсумку перевтілилася у передостаннє місце в турнірній таблиці та примарні шанси на вихід з групи. Ще й невчасно голові ФФУ Анатолію Конькому напевно у неймовірних снах наснився Андрій Шевченко у постаті тренера збірної, що не віщувало нічого доброго.

 

Так, з відходом Шевченка з футболу у нас не стало того ЄДИНОГО, хто б міг повести всіх за собою, але у нас була КОМАНДА (хоча й розбалансована), яка могла грати з будь-яким суперником.

Фоменко мав три речі, які я думаю і призвели до успіху: психологія, розуміння реалій футболістів та тривала тренерська перерва, яка була викликана сімейним горем. Тренер насправді не зробив нічого екстраординарного. Він просто створив механізм з деталей, повірив у футболістів, а вони в нього. От і все!

 

По натурі Фоменко спокійний, що як я точно знаю, дуже виводить із себе деяких журналістів. І тренеру ще довго будуть згадувати другий матч проти Англії на «Олімпійському», коли на думку багатьох людей, у «такої Англії треба було будь-що вигравати». Але йти всіма силами вперед було неймовірним ризиком, а у разі провалу запахло б катастрофою. Краще вже синиця в руках, чим журавель в небі.

 

Я не знаю, з ким наша збірна зустрінеться в раунді плей-оф, але переконаний, що незважаючи на те, чи зіграємо ми на чемпіонаті світу, Михайла Фоменка потрібно залишати тренером збірної. Навіть через те, що нашу збірну він після «короткої зупинки серця» зуміли реанімувати.

 

Олег ДУБИНА

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Надіслати запитання
Ваше ім'я

Invalid Input
Email

Invalid Input
Ваше повідомлення

Invalid Input
Останнє з блогу
07.06.2022

Юрій Максимов: 929 днів біля керма «Ворскли» (ФОТО)

Колишньому гравцю «Динамо», «Вердера» та національної збірної України вдалося перетворити одного з аутсайдерів УПЛ на учасника єврокубків.

Детальніше>>
30.12.2021

2021: підсумки та пам’ятні миттєвості

Далеко не все вийшло, але і за це дякую.

Детальніше>>
Читати блог