"Ворскла", яку ми втратили: мої спогади та кращі фото за 17 років

Деталі

Неділя, 07 червня 2026, 14:32

Це не просто фоторепортаж, а значна частина мого життя.

 

 

Полтава втратила свій головний футбольний клуб. Після майже трьох десятків років життя в еліті українського футболу «Ворскла» вдруге у власній історії зникла з футбольної мапи України. Втрачено професійний статус, завершилася ціла епоха полтавського футболу. Найяскравіша в її історії.

 

 

У 1996 році я закінчив перший клас Кобеляцької школи, а мій рідний брат уже став студентом вишу у Полтаві. Він, як і тато (і я), дуже любив футбол (усі ми пронесли любов до цього виду спорту через усе життя), вони часто затримувалися на вихідні у Полтаві. Причина проста: полтавська «Ворскла» вийшла до вищої ліги України і несподівано для багатьох почала показувати результативний футбол. Яскрава гра (у пам’яті й досі радісні обличчя рідних людей, які приїхали додому після домашньої перемоги 4:3 над київським «Динамо»), підтримка місцевої влади і, як результат, заповнені трибуни стадіону «Ворскли». Одним словом, місто та область жили футболом. Так на українській футбольній карті з’явилася нова команда, яка вміла боротися за високі місця.

 

Я навіть і подумати не міг, що власне життя буде частково пов’язане з «Ворсклою».

 

Як я став фотографом

 

Тут усе просто: завдяки вболівальникам клубу та особисто Олександру Стадниченку (велика вдячність їм за це), який заснував сайт уболівальників «Ворскли». Із сезону 2010/11 я почав ходити на матчі як журналіст, а наступного сезону вже повноцінно фотографував. Почалося все з невеличкої «мильниці», але вже навесні 2011 року в руках тримав Canon 500D, який і став моїм «пропуском» у світ спортивної фотографії.

 

 

Якось так вийшло, що «Ворскла» Миколи Павлова якраз у той час почала феєрити та зуміла пробитися до групового турніру Ліги Європи (вперше в історії). Саме матчі осені 2011 року дали мені найголовніше — безцінний досвід, який знадобився у майбутньому.

 

Найпам’ятніші матчі

 

Одним із перших згадується домашній матч із «Металістом» (березень 2011 року), який пам’ятний тому, що я тоді вперше взяв до рук «дзеркалку» та почав нею фотографувати. З того часу веду лік своєї роботи як фотографа на футбольних матчах. Ну й незабутні харківські фанати, які (це була така собі традиція) рознесли за матч пів гостьового сектору:)

 

2009 рік

Суперкубок України. Суми, 2009 рік

 

Також це протистояння з німецьким «Ганновером» у груповому турнірі Ліги Європи, у якому полтавці вперше зіграли того ж року. Я тоді з пар університету летів як ненормальний, але воно того варте — перший досвід матчів єврокубків (основного раунду).

 

Перед початок матчу Ліги Європи "Ворскла" - "Ганновер" (29.09.2011)

Володимир Чеснаков та Пітер Чех (ЛЄ, "Ворскла" - "Арсенал", 29.11.2018)

 

Ну й звісно, лондонський «Арсенал». Дуже хотілося пофотографувати у Лондоні, але, як завжди траплялося, знаходилися люди, ближчі до керівництва команди. Тому місця мені так і не знайшлося у літаку «зелено-білих». Але номінально домашній матч, який відбувся на НСК «Олімпійський», залишився у вигляді пам’ятних фотографій та спогадів.

 

Володимир Чеснаков: відданий «Ворсклі» (ФОТО)

 

Про що шкодую

 

За весь той час, який я працював на домашніх матчах «Ворскли» (це понад 200 матчів основного та дублюючого складів), то лише про один матч я шкодую, що на нього не потрапив. У 2018 році «Ворскла» в останньому матчі чемпіонату перемогла «Зорю», здобула «бронзу» ЧУ (вдруге у своїй історії) та пробилася до групи Ліги Європи напряму. Тоді було велике святкування на стадіоні та загалом у місті, а я в цей час був на представленні книги Миколи Павлова (у ній були мої світлини). Однак через декілька днів доля віддала борг у вигляді фіналу Ліги чемпіонів.

 

Таллін, 2018 рік

 

Ну й, як уже раніше зазначив, шкодую про те, що так і не попрацював на жодному гостьовому матчі «Ворскли» у єврокубках.

 

Пам'ять

 

Коли я лише починав фотографувати, на матчі «Ворскли» ходило чимало журналістів та фотографів, багато з яких уже в інших світах. Зараз з особливою теплотою хотів би згадати людей, без яких неможливо було уявити жоден матч чи пресконференцію: журналістів Володимира Непийпива та Віктора Крайника, а також фотографа Григорія Басса. Для мене це була «золота трійця» (плюс ще один фотограф зі стажем Микола Дорошенко), які, попри відчутну різницю у віці, завжди мені допомагали та підтримували. Дякую вам за все.

 

Віктор Крайник: вболівальник «Ворскли» зі світлою душею

 

Володимир Непийпиво

Віктор Крайник та Микола Дорошенко

Микола Дорошенко та Григорій Басс

 

Григорій Басс: власні спогади про одну з найяскравіших постатей футболу Полтави

 

Десятиліття проблем

 

Я ніколи не працював у «Ворсклі» (хоча дехто думав протилежне), але з упевненістю можу говорити, що проблеми в клубі насправді розпочалися далеко не вчора. Вперше інформація про затримки зарплатні гравцям та персоналу почала поширюватися приблизно за місяць-два після того, як Полтаву залишив її багаторічний капітан Арменд Даллку (літо 2016 року).

 

 

Керівництво роками заперечувало проблеми, хоча вони з часом лише збільшувалися. Кожного сезону перед стартом говорили: «Наша мета — зона єврокубків», однак саму команду почало лихоманити — «Ворсклу» залишали люди, які роками там працювали. Якось тихо припинили проводити автограф-сесії, які свого часу були дуже популярними, пресслужба скорочувалася. До Європи керівники їздили, але так і не навчилися працювати з уболівальниками. Взагалі нонсенсом виявилася ситуація з освітленням на стадіоні — команда роками орендувала старезний «КрАЗ» рятувальників, бо електричну систему банально затопило перед одним із матчів…

 

2114 днів Василя Сачка у «Ворсклі»: найпам'ятніші миттєвості та враження (ФОТО)

 

14.09.2013

 

Що відчувається

 

Я вважаю себе щасливим, тому що фотографував 17 років одну з найкращих футбольних команд. Маю гігабайти згадок життя клубу та людей, причетних до нього. Маю шарфи та навіть одну ігрову футболку (Арменд Даллку подарував та підписав її перед своїм останнім матчем). Це неймовірно. Це важко передати простими словами: команди ніби вже немає, але вона завжди тут, у серці. Часто згадую її матчі. А найпам’ятніше — радість тата та брата після перемог «Ворскли». Це ніколи не забудеться.

 

Команда вже вдруге за власну історію зникає. І зуміє, як птах Фенікс, знову відродитися (вірю в це) тоді, коли прийдуть люди, які будуть любити футбол та сам клуб так, як свого часу Анатолій Кукоба (багаторічний міський голова Полтави) та Олег Бабаєв (президент «Ворскли» у 2005–2014 роках). Лише тоді може статися щось хороше, бо зараз, як виявилося, команда, за яку «вболівала вся Полтава», стала, на жаль, потрібною лише її найпалкішим уболівальникам.

 

15.5.2016. Останній матч Арменда Даллку за "Ворсклу"

 

Наостанку про добре. Велика вдячність пресслужбі клубу (особливо Артему Лобанову, а також Андрію Іванову та багатьом іншим), які допомагали вирішувати всі питання, що виникали під час матчів. Це були шалено найкращі 17 років, сповнені різних емоцій. Вірю в те, що ще повернуся як фотограф на матчі полтавців, але то вже буде інша історія.

 

Наостанку — фоторепортаж, який охоплює 2009–2026 роки із життя головної футбольної команди Полтавщини.

 

Фінал Кубка України - 2009

Фінал Кубка України - 2009

Перед матчем

ЛЄ. "Ворскла" - "Бенфіка" (27.08.2009)

Зламані сидіння гостьового сектору (2010)

.

"Ворскла" - "Динамо" (2010)

200-й матч Василя Сачка

Микола Павлов у гніві на прес-коференції (20.10.2010)

Олександр Рикун свого часу провів 3 матчі за полтавців (2010)

Ахмед Янузі радіє голу (3.4.2011)

Фанати (2011)

Перед матчем із "Шахтарем" (2011)

Микола Павлов після фінального свистка матча із "Шахтерем" (14.3.2011)

Янузі проти Мхітаряна (14.5.2011)

.

.

.

Сергій Закарлюка розмовляє із арбітром (2011)

Молодь "Ворскли" намагається зупинити молодого Руслана Малиновського

.

.

.

. 

Одного разу Роман Безус навіть став воротарем "Ворскли". Сталося це на останніх хвилинах матчу з "Кривбасом" (2011), коли кіпер полтавців Сергій Долганський був видалений з поля, а замін більше не було

Фанати (14.5.2011)

Олег Бабаєв та Геннадій Медведєв, який прощається з вболівальниками (14.5.2011)

 

Радість Миколи Павлова та Ахмеда Янузі (24.07.2011)

 

Микола Павлов та Мірча Луческу (2011)

Несподіваний гість (ЛЄ. "Ворскла" - "Динамо" (Бухарест), 18.08.2011)

ЛЄ. "Ворскла" - "Гленторан" (21.07.2011)

ЛЄ. "Ворскла" - "Гленторан" (21.07.2011)

Напередодні старту у груповому турнірі Ліги Європи (2011)

ГОЛ ЗАБИВ ВАСИЛЬ САЧКО

Перед першим у історії матчем у груповому турнірі Ліги Європи у Полтаві ("Ганновер", 2011)

Володимир Чеснаков (справа) проти оборони "Ганновера" (29.11.2011)

Павло Ребенок та Андрій Оберемко у матчі ЛЄ "Ворскла" - "Слайго Роверс" (28.11.2011)

.

 

Йован Маркоскі та Арменд Даллку намагаються переконати арбітра (ЛЄ. "Ворскла" - "Стандарт", 2011)

ЛЄ. "Ворскла" - "Стандарт" (2011)

Полтавці забивають у ворота "Копенгагена". Точніше Н'Дой у власні ворота (30.11.2011)

Андрій Оберемко завдає удару по воротам "Копенгагена" (30.11.2011)

Багаторічний керівник прес-служби "Ворскли" Артем Лобанов намагається переконати представників UEFA (2011)

.

Легендарний голкіпер збірної Данії та "Манчестер Юнайтед" Пітер Шмейхель після матчу "Ворскла" - "Копенгаген" (30.11.2011)

.

Останній матч Василя Сачка (2012)

Зустріч з вболівальниками

.

.

Володимир Чеснаков та Євген Ткачук на автограф-сесії (2013)

.

.

Один з кращий тренерів "Ворскли" Віктор Пожечевський (2014)

З мячем Іван Шарій

.

.

Президент "Ворскли" Олег Бабаєв (12.06.2013)

Останній матч Сергія Долганського (2013)

Остання поява Олега Бабаєва перед вболівальниками (25.7. 2014). Наступного ранку він загине у Кременчуці...

.

.

 

.

 

 

Арменд Даллку з родиною (2015)

Армед Даллку, Йован Маркоскі та Адіс Яховіч (2014)

Арменд Даллку прощається з Полтавою

Гравці "Жиліни" радіють вирішальному голу у ворота "Ворскли", який вивів їх до наступного етату Ліги Європи (6.8.2015)

Представлення новачків (2016)

.

Володимир Чеснаков намагається вивести з поля фаната (ЛЄ. "Ворскла" - "Локомотива", 4.8.2016)

Младен Бартулович та Арменд Даллку в Музеї важкої бомбардувальної техніки (2016)

.

Легенди "Ворскли" Віктор Пожечевський та Іван Шарій (2016)

.

Санжар Турсунов святкує гол (2016)

.

.

Перед тренуванням у Марках (2018)

Нагородження "бронзою" 2018 року

Сергій Черняк та Олег Лисак на нагородження "бронзою" - 2018

Бронзова нагорода УПЛ - 2018

 .

На тренуванні (2018)

Фотографи Олег Журавлев та Григорій Басс

.

.

.

.

.

.

Прес-конференція (2018)

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

Микола Павлов на представленні своєї книги (2018)

.

Перед матчем ЛЄ "Ворскла" - "Карабах" (2018)

Миттєвість матчу ЛЄ "Ворскла - "Карабах" (2018)

Трунування на "Лтаві" (2018)

Перед матчем зі "Спортингом" (2018)

.

Юрій Коломоєць проти оборонців лондонського "Арсеналу" (2018)

.

.

.

.

 

.

.

.

.

Матч 10-річчя перемоги "Ворскли" у Кубка України (2019)

Сергій Чуйченко

Легенди Полтави. Свого часу на них ходила вся область

.

.

.

.

.

.

.

.

.

Геннадій Слюсарев - багаторічний функціонер "Ворскла"

На стадіоні (2019)

Микола Павлов на ювілей перемоги у Кубку України (2019)

Руслан Степанюк намагається відібрати мяч у захисника КУПСа (2021)

Ліга Конференцій. "Ворскла" - "КУПС" (2021)

.

Дмитро Щербак бореться за м'яч (2021)

 

.

Юрій Максимов у гніві (2021)

.

Владислав Кулач (2021)

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

2022

.

.

.

.

.

Матч з "Кудрівкою", який завершився вильотом полтавців з УПЛ (2025)

.

Перед матчем з "Прикарпаттям" (18.4.2026)

Емблема "Ворскли" на старому автобусі команди...

 

 

Олег ДУБИНА,

doa.in.ua

(головне фото - ШІ, інші - автора)