Один з кращих бомбардирів «Ворскли» згадав про часи Пожечевського

Деталі

Четвер, 04 лютого 2016, 18:40

Сергій Чуйченко розповів про роки роботи у одній команді з Віктором Пожечевським, якому сьогодні виповнилось 65 років.

 

 

20 років тому головна футбольна команда Полтави пробилася до вищого дивізіону чемпіонату України, і у першому ж сезоні (1996/97) здобула «бронзу» та взяла участь у розіграші Кубка УЄФА. Тоді нею керував наш сьогоднішній ювіляр - Віктор Пожечевський.

 

Більше про ті часи, а також особливості характеру Пожечевського розповів один з кращих гравців того часу у складі полтавців -  нападник Сергій Чуйченко (70 матчів, 46 забитих м’ячів).

 

"Віктор Олександрович любив дисципліну та гравців з іменами, які у першу чергу додавали престиж самому клубові та прибавляв вболівальників на трибунах. Цим він вигідно вирізнявся від інших тренерів", - зазначив Чуйченко. - У «Ворсклу» я прийшов у 1996 році, коли вона ще виступала у Першій лізі. Тоді перед клубом тренер поставив єдине завдання – вийти до Вищої ліги (у той час підвищення у класі міг отримати лише клуб – переможець ліги – прим. автора). Окрім цього йшли інтенсивні розмови про базу, що не могло не радувати. Також вболівальники мене тепло зустріли.

 

Якщо говорити про ту команду, яку вважають однією з кращих у історії, то який секрет її успіху?

 

В першу чергу сказався той факт, що команду відчутно підсилили, прийшли досвідчені футболісти з київського «Динамо». Колектив насправді був хороший не лише на футбольному полі, а й поза ним. Ми часто разом жартували і сміялися…Була справжня команда, це відчувалося.

 

А як міг пожартувати сам Пожечевський?

 

У тому разі, коли гравці провинилися, їх штрафували. Але, щоб було цікавіше, він міг придумати щось особливе. Наприклад, коли на стадіоні у Полтаві з’явилося електронне табло, то одними з перших речень, які на ньому висвітилися, були: «Чуя, дякую за табло». Тобто, я був одним зі спонсорів його спорудження (сміється).

 

 

У 1998 році ви разом з тренером залишили Полтаву…

 

З Андрієм Хомином (царство йому небесне) ненадовго поїхали у оренду до Ашхабаду, де восени місцевий «Копетдаг» почав тренувати Пожечевський. Нам запропонували чудові умови, у команді практично з кожної країни виступав хороший гравець, як то Валерій Брошин (чемпіон СРСР 1984 та 1991 років – прим. автора).

 

Загалом підібрався боєздатний колектив, один період ми навіть хотіли там залишитися, але нам не дозволили.

 

Приїхали додому – став капітаном «Ворскли». Якщо не зраджує пам'ять, це був матч проти запорізького «Металургу»: гол забив, але ми програли 1:2.

 

Були проблеми з грою, змінився тренер. Так як на мене вже не робили ставку, як на гравця основи, я попросився до іншого клубу. Ним став липецький «Металург».

 

Через стільки років ви підтримуєте відносини з Пожечевським?

 

Так, причому це стосується не тільки дня народження. Все таки він залишився футбольним чиновником (віце-президент ФК «Полтава» - прим. автора), а я також працюю у футболі. Жодних образ я не маю, ми у хороших стосунках.

Довідка: Віктор Олександрович Пожечевський — заслужений тренер України, колишній тренер полтавської «Ворскли», ашгабатського «Копетдага» та збірної Туркменістану.

 

Олег ДУБИНА,

спеціально для ВПолтаві.info.