Сергій Чуйченко: «За місце у «Ворсклі» потрібно було по-справжньому боротися»

Деталі

Вівторок, 30 травня 2017, 13:19

Один з кращих гравців полтавської «Ворскли» усіх часів розповів про враження від матчу ветеранів та про історичний успіх 1997 року.

 

 

Нагадаємо, у Полтаві відбулася товариська гра, присвячена 20-річчю історичної бронзи «Ворскли».

 

У тому колективі одну з найголовніших ролей відігравав нападник Сергій Чуйченко, який за підсумками бомбардирських перегонів 6-го чемпіонату України зайняв третє місце (14 голів, 2 – з пенальті) після Сергія Реброва та Олега Матвеєва.

 

У матчі ветеранів «Чуя» (так й досі гравця називають вболівальники та колишні одноклубники – прим. автора) став автором дубля.

 

- Слід віддати належне Віктору Пожечевському (головному тренеру «Ворскли» 1984-1991 та 1994-1998 років – прим. автора), який зумів зібрати такий колектив. Його підсилили досвідчені гравці з київського «Динамо».

Були створені хороші умови для гравців, підібрали хороший склад. На всіх ланках була конкуренція, за місце слід було по-справжньому боротися. Все це стало головною причиною того, що команда зуміла досягти успіху у тому чемпіонаті.

 

- «Ворскла» у «бронзовому» чемпіонаті провела 30 матчів, з яких виграла більшість (17). Які з них для вас найпамятніші?

 

- В першу чергу це домашній матч з «Динамо» (4:3), коли на стадіоні взагалі не було вільних місць. Також добре запам’яталася виїзна гра з «Чорноморцем» (3:0). Тоді одеситів тренував Леонід Буряк, перед яким були поставлені високі завдання на сезон. У свою чергу для нас це протистоянь стало одним з ключових.

 

- Полтавці стали першою і єдиною досі командою українського чемпіонату, яка у першому ж сезоні здобула нагороди. Чого не вистачає клубам Першої ліги, аби можна було конкурувати з грандами?

 

- Були часи, коли до нашої країни приїздило багато іноземців, а ми мали шикарні умови для гравців. Тоді у наших молодих хлопців не було шансів потрапити до основи клубів. Потрібно більше часу для того, щоб українці набирали форму та впевненість, і з часом наші гравці показуватимуть футбол кращого рівня.

Можна згадати «Металіст», у якому було багато зіркових гравців. Як молодому хлопцю потрапити до основного складу? Практично нереально. Подібний приклад був у будь-якій команді, причому це стосувалося і клубів середини таблиці. Пройде час – і дай Бог з’являться нові Реброви та Шевченки.

 

- Підтримуєте зв’язки з колишніми одноклубниками з «Ворскли»?

 

- Звісно. Так як я займаюся футбольним агентством, то часто подорожую містами та зустрічаюся з гравцям. Також по телефону часто зідзвонюємося, зв'язок не втрачаємо.

 

- У вересні виповниться 18 років, як у автокатастрофі загинув Андрій Хомин – один з провідних гравців «бронзової команди»…

 

- Андрія ми часто згадуємо, він був дуже сильним гравцем на полі, а поза ним хорошою людиною. Разом їздили в аренду до Туркменістану, де виступали у азіатській Лізі Чемпіонів. У кожному з нас залишилася світла пам'ять про футболіста, з яким ми всі разом пройшли важкий турнірний шлях та принесли щасливі миті вболівальникам Полтави.

 

Олег ДУБИНА,

doa.in.ua