Як дізнатись долю родичів, постраждалих в роки репресій

Деталі

Неділя, 14 січня 2018, 20:37

Десятки тисяч архівних справ про діяльність НКВС СРСР та його наступників на території Полтавщини чекають на читачів в інформаційно-довідковій залі сектору архівного забезпечення УСБУ в Полтавській області.

 

 

У 2017-2018 роках виповнюється 80 років «Великому терору» 1937-1938 років, який безпідставно забрав життя тисяч мешканців не тільки нашої області, а й інших регіонів країни. Тривалі десятиліття прості люди не мали можливості дізнатися долю своїй репресованих родичів, однак тепер це просто.

 

Більше про це розповів адміністратор інформаційно-довідкової зали сектору архівного забезпечення УСБУ в Полтавській області Олена Євдокімова.

 

- У нас зараз знаходиться близько 41,5 тисяч архівних одиниць. Самих же кримінальних справ близько 26,5 тисяч. Особових справ колишніх співробітників - до 4 тисяч.

За період існування колишнього Радянського Союзу було 4 накази про знищення архівних кримінальних справ, яких найбільше знищили у 1991 році. На жаль, чистилися та знищувалися деякі цікаві документи.

 

- З ким або чим були вони були пов’язані?

 

- Практично всі наказні вимоги по очистці архівних справ, частина яких були кримінальними, реалізовувалися у періоди зміни влади. Знищувалися ті документи, які стосувалися їхніх представників.

Наприклад, у 1991 році знищувалися справи по людям, які потрапляли у поле зору діяльності органів КДБ, а потім виїздили закордон. Особливо це стосувалося тих, хто вирушали до Ізраїлю.

 

- Що має робити людина, яка прагне дізнатися по долю свої репресованих родичів?

 

- Доступ до архівних кримінальних справ був наданий приблизно у 1995-1998 роках, але коли люди приходили до Управління та хотіли ознайомитися зі справами, то мали прийти до головного корпусу, де тоді знаходився архів. Людина писала заяву і вказане питання розглядалося приблизно місяць. Протягом цього часу питання розглядалося керівництвом Управління, а справа готувалася. Яким чином? Скріпками затискалися сторінки, де можна і не можна було читати. З часом пішло послаблення заборон: людині можна без нашого співробітника ознайомитися зі справою.

У 2008 році за Ющенка була вказівка повного розсекречення та вільного доступу до архівної інформації стосовно репресованих осіб.

 

Людина бере із собою паспорт, цифровий фотоапарат, ноутбук, планшет чи будь-який інший гаджет та йде на вулицю Пушкіна, 93. Телефонує до нас або по домофону розмовляє з працівниками охоронної служби, після чого її пропускають на територію архіву. Тут вона сама може дізнатися, які є справи на ту чи іншу особу. Хочу підкреслити, що у нас практично вільний доступ до всієї інформації, тобто будь-хто (родичі репресованих, журналісти, історики тощо) можу ознайомитися з будь-якою інформацією періоду 1917-1991 років, але не більше.

 

Лише бажано заздалегідь до приходу телефонувати та домовлятися про зустріч.

 

- Що робити у тому випадку, якщо з архівної справи вказаного часового проміжку не зняли гриф таємності?

 

- Сам період розсекречення є тривалим, тому що є свої наказні вимоги стосовно цього. При Управлінні існує експертна комісія, яка проводить своє засідання стосовно розсекречення. Якщо говорити про час, то це 1-2 місяці (можливо і раніше), після чого людина можна ознайомитися із вказаною справою.

 

Контакти: м. Полтава, вул. Пушкіна, 93 (НЕ ПЛУТАТИ з територією установи виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області №23, яка знаходиться поряд)

 

Телефони – 0503051193, 0677628635 або 51-18-54 (Євдокімова Олена Євгеніївна)

 

 

Олег ДУБИНА,

doa.in.ua